Касаційним кримінальним судом Верховного Суду розглядалась касаційна скарга захисника на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
Так, захисник оскаржив вирок суду, яким особу було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК. Апеляційний суд повернув адвокату апеляційну скаргу, оскільки вона подана особою, яка не має право на апеляційне оскарження.
Суд зазначив, що захисник на підтвердження своїх повноважень надав лише копії свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та договору з обвинуваченим про надання правової допомоги, але не надав ордер.
Згідно зі статтею 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до позиції апеляційного суду, словосполучення «ордером, договором із захисником» означає «ордером та договором із захисником», і, таким чином, тільки наявність цих двох документів може підтвердити повноваження захисника.
ККС ВС не погодився з висновком апеляційного суду, скасував ухвалу про повернення апеляційної скарги і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ВС зазначив, що в цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». У випадках вживання «або» для з'єднання однорідних членів речення створюється альтернативний перелік. Якщо такий перелік перелічує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов.
Також Суд звернув увагу, що на користь того, що умови підтвердження повноважень захисника, зазначені у пункті 2 частини першої статті 50 КПК, застосовуються альтернативно, свідчить і частина першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
ККС дійшов висновку, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
А висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності додати ордер суперечить частині другій статті 50 КПК , відповідно до якої встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається (постанова від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к).
Джерело: Українське право
_03_03.png)
