Лише після того, як заявникові буде дано змогу навести інші поважні причини пропуску строку на оскарження, допустимо вирішувати питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження. На цю обставину звернув увагу Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ під час слухання справи No6-13861св16.
Можливість оскарження рішень в апеляційній та касаційній інстанціях є складовою права особи на судовий захист. Перегляд рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини та громадянина (абз.3 пп.3.1 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 11.12.2007 No11-рп/2007).
Відмовляючи у відкритті провадження на підставі ч.3 ст.297 Цивільного процесуального кодексу, суд виходив із того, що заявник звернувся зі скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому в клопотанні не наведено переконливих доводів та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Колегія суддів ВСС не погодилася з таким висновком.
Частиною 3 ст.297 ЦПК передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.294 кодексу, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом 30 днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для цього.
Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані підстави будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження, апеляційний суд не виконав вимог ч.3 ст.297 ЦПК та не залишив скаргу без руху для наведення заявником інших поважних причин пропуску строку оскарження.
Джерело ЗіБ
_03_03.png)
