Наразі повноваження суду під час оцінки доказів, а також порядок визначення наданих доказів судом недопустимими, не врегульовані. А створення єдиної судової практики перебуває поза межами контролю касаційних судів.
Про це ішлося під час міжнародної конференції «Право на свободу та особисту недоторканність в Україні: перехід до верховенства права», яка проходила у Верховному Суді України, передає «Закон і Бізнес».
Начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар нагадав про зобов’язання України виконати рішення Європейського суду з прав людини щодо захисту права на свободу й особисту недоторканність, а також вимоги щодо заходів загального та індивідуального характеру.
Зокрема, доповідач окреслив проблеми, що виникають з рішень ЄСПЛ під час вирішення питання про особисту недоторканність, а також запропонував шляхи їх вирішення.
«Ці міжнародні зобов’язання, взяті Україною при вступі до Ради Європи, відображають зміст положення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зміст самої статті 5 Конвенції. Тобто стаття 5 має упередити будь-яке свавільне тримання під вартою», - зазначив він.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Олександр Дроздов виокремив проблеми, з якими стикаються адвокати під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він наголосив, що питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути вирішене без належного оформлення відповідного клопотання та достатньої доказової бази.
«У чинному законодавстві не врегульовані питання повноважень суду під час оцінки доказів, а також порядок визначення наданих доказів судом недопустимими», — зауважив голова ВКДКА.
Суддя ВСУ Богдан Пошва наголосив на важливості створення єдиної судової практики у питаннях обрання запобіжних заходів затриманим особам.
У своїй доповіді він підкреслив, що наразі створення єдиної судової практики у цих питаннях доволі складно реалізувати, адже судові рішення такого виду можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку, а їх касаційне оскарження не допускається. Отже, це питання повністю перебуває поза межами контролю Верховного Суду України та касаційних судів.
В свою чергу, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько наголосила на важливості вирішення проблемних питань здійснення судового контролю за статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час досудового розслідування слідчим суддею та судом першої інстанції.
На думку судді, практика, коли слідчий суддя залишає заяву захисника про незаконне укладання або утримання під вартою без розгляду є помилковою.
«У будь-якому випадку слідчий суддя повинен перевірити підстави для затримання, оскільки відкликання заяви може відбутися під тиском», — підкреслила суддя.
Джерело:ЗіБ
_03_03.png)
