Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Інформаційний лист
30 грудня 2016 року м.Київ №9-3167/0/4-16
Щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 9.10.2014 у справі «Чанєв проти України»
Головам апеляційних судів областей, Апеляційного суду м.Києва
У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянуто звернення урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ І.Ліщини від 28.11.2016 №8074/12.0.1/19-16 (вх. №1617/0/1-16 від 1.12.2016) щодо необхідності вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні ЄСПЛ від 9.10.2014 у справі «Чанєв проти України».
У зверненні порушується питання про практику застосування стст.315, 331 Кримінального процесуального кодексу у взаємозв’язку із висновками ЄСПЛ, викладеними в пп.30, 31 рішення від 9.10.2014 у справі «Чанєв проти України».
З метою дотримання процесуального порядку застосування запобіжних заходів, в тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, під час підготовчого провадження необхідно враховувати таке.
1. При направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (якщо згідно з вимогами гл.18 КПК вид запобіжного заходу передбачає обов’язок слідчого судді визначити термін його дії). Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні.
У випадку, коли після направлення обвинувального акта до суду першої інстанції та до проведення підготовчого судового засідання строк застосування запобіжного заходу закінчився, запобіжний захід вважається таким, що припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку, на який такий запобіжний захід був обраний.
2. Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розд.ІІ КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. Враховуючи наведене, у ч.3 ст.315 КПК вміщено норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений (наприклад застава, особиста порука тощо). Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначеним ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, то судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання здійснюється за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог гл.18 КПК.
3. Щодо обрання або продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого провадження судам під час застосування положень ч.3 ст.315 КПК необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним
«автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому за відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу (для якого КПК передбачає обмежений строк дії), оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду.
4. У п.30 рішення ЄСПЛ від 9.10.2014 у справі «Чанєв проти України» цей міжнародний судовий орган встановив, що новий КПК чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Також зазначено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство (ст.331 КПК) надає суду право вирішувати питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою протягом двомісячного строку з дня надходження обвинувального акта до суду, навіть якщо вже закінчився строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою, постановленої слідчим суддею під час досудового розслідування.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає, зокрема, можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу. У ч.3 ст.331 КПК врегульовано питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду, що здійснюється за правилами гл.28 розд.IV КПК. Таким чином, положення ч.3 ст.331 КПК не застосовуються
під час здійснення підготовчого провадження, процесуальний порядок якого визначено гл.27 розд.IV КПК.
Враховуючи наведене та практику ЄСПЛ, з метою недопущення порушення права на свободу та особисту недоторканність судам під час проведення підготовчого судового засідання необхідно враховувати, що застосування ч.3 ст.331 КПК під час підготовчого провадження є помилковим та не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства.
Інформаційний лист підготовлено судовою палатою у кримінальних справах, обговорено та затверджено суддями ВСС на засідання зборів суддів, яке відбулось 23.12.2016.
Джерело «Закон і Бізнес»
_03_03.png)
