Рада Європи особливу увагу приділяє невиконанню Україною рішень Європейського суду з прав людини. Адже з 18250 заяв, що надійшли до Страсбурга, у 12 тис. ідеться про повторювані порушення. Зокрема, про судову тяганину та безпідставне тримання під вартою, тортури, порушення права на життя тощо. Судова система в цьому, як правило, не винна.
Така гнітюча статистика була озвучена під час круглого столу «Національні механізми виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні: роль судової гілки влади». Представники РЄ, які взяли участь у дискусії, зауважили, що частина рішень щодо України через їх невиконання протягом значного часу перебуває на контролі Комітету міністрів цієї міжнародної організації.
На думку голови Ради суддів України Валентини Сімоненко, «не можна говорити про верховенство права в суді, якщо його немає в законі». За її словами, прийняття парламентом 10 років тому Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» було великим кроком уперед, однак сьогодні цей документ потребує вдосконалення.
Своєю чергою, як повідомили «ЗіБ» у прес-службі Вищої ради юстиції, секретар дисциплінарної секції ВРЮ Алла Лесько зауважила, що відповідно до висновку Венеційської комісії, підготовленого в червні цього року для Конституційного суду Молдови, законник не повинен нести відповідальність лише за встановлення факту нехтування державою вимог конвенції. За її словами, розгляд заяв, які грунтувалися на факті ухвалення ЄСПЛ рішень щодо України, показав, що порушення також випливали із системних недоліків у державі, наприклад відсутності належного правового регулювання, що саме по собі відзначалося як недодержання вимог конвенції. «А у випадках надмірної тривалості судового провадження, в тому числі й унаслідок тривалого невиконання рішення суду, особисту відповідальність судді важко встановити», — наголосила А.Лесько.
За матеріалами "Закон і Бізнес"