Народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду.
З такою пропозицією виступила Державна судова адміністрація України в рамках обговорення питання щодо неналежної винагороди для присяжних і народних засідателів.
За результатами обговорення було прийнято рішення Ради суддів України від 9 червня 2016 р. №43.
На надто низький рівень винагороди до РСУ поскаржились представники Святошинського райсуду Києва, відзначивши неможливість забезпечити належні умови для здійснення діяльності присяжних у розгляді судом кримінальної справи щодо масового вбивства громадян по вул. Інститутській в місті Києві під час акцій протесту 20 лютого 2014 р.
Виїхавши безпосередньо до суду, РСУ з'ясувала наступне.
З початку 2016 року присяжні нарікають на важкі умови праці, відсутність можливості комфортного розміщення їх у приміщеннях судів для перепочинку та прийняття їжі, надзвичайно велике морально-психологічне навантаження у процесі слухання справ і, відповідно, низький рівень грошової винагороди.
Зокрема, під час попереднього засідання п’ятеро присяжних заявили самовідвід, який мотивували тим, що їхня винагорода становить від 40 до 70 грн. за одне судове засідання, та що їм не компенсують проїзд по м. Києву до суду.
Питання про виплату винагороди народним засідателям і присяжним вже попередньо розглядалось ДСАУ за зверненням Мін'юсту. Так, в травні цього року ДСАУ надіслала Міністру юстиції та Прем'єр-міністру звернення щодо нагальної потреби нормативно-правового врегулювання питання виплати винагороди народним засідателям і присяжним. Однак жодних змін наразі не передбачається.
На даний час питання щодо розміру такої винагороди врегульовано порядком виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді, затвердженим постановою Кабміну від 11 жовтня 2002 року №1506.
Згідно з п.2 порядку розмір винагороди народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді обчислюється шляхом множення середньоденного заробітку (пенсії) на кількість днів, протягом яких народний засідатель чи присяжний виконував обов’язки у суді. Розмір середньоденного заробітку (пенсії) обчислюється шляхом ділення середньомісячної зарплати чи пенсії на кількість робочих днів місяця, в якому проводиться судове засідання.
У разі коли відповідна середньомісячна зарплата чи пенсія нижча за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, обчислення розміру винагороди провадиться виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду. Якщо ж народний засідатель чи присяжний на момент виконання обов’язків у суді тимчасово не працює, нарахування винагороди провадиться виходячи з розміру прожиткового
мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на день).
З огляду на це Рада суддів вважає, що рівень грошового забезпечення народних засідателів і присяжних не відповідає умовам здійснення правосуддя.
Тож задля врегулювання цього питання РСУ вирішила звернутись до Кабміну, з урахування пропозицій ДСАУ.
Зауважимо, ДСАУ пропонувала визначити, що народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду. Що ж стосується безробітних присяжних та народних засідателів, то їх винагорода має визначатись виходячи з розміру посадового окладу судді відповідного суду, а не розміру прожиткового мінімуму як це відбувається зараз.
_03_03.png)
