Після заяви міністра ВККС стала «відсіювати» вдвічі більше законників
Якщо за кордоном виступи політиків можуть призвести до біржових обвалів, то в Україні — до «кваліфоцінювального падіння». Так, недавня заява міністра юстиції Павла Петренка про «провал судової реформи», пов’язаний з тим, що всі володарі мантій «залишилися на своїх місцях», позначилася на результатах первинного кваліфікаційного оцінювання представників апеляційних установ.
Нагадаємо, що своєю стурбованістю недостатнім очищенням суддівських лав чиновник поділився 25 квітня, під час зустрічі зі студентами юридичного факультету Східноєвропейського національного університету ім.Лесі Українки. Заяву міністра негайно засудила Рада суддів, нагадавши йому: нинішній етап реформування судоустрою відбувається відповідно до
закону «Про забезпечення права на справедливий суд». Адже саме цей акт передбачає механізм первинного кваліфоцінювання володарів мантій та визначення тих, хто гідний служити Феміді (див. «ЗіБ» №18).
Натомість якщо проаналізувати результати оцінювання, яке нині проходять представники апеляційних судів м.Києва та області, до та після заяви політика, то можна помітити певну тенденцію. Так, коли «кваліфревізію» проходили перші дві групи «апеляційників» (29 осіб), то показник «відсіяних» (тих, кого ВККС відправила на перепідготовку, і тих, щодо кого розгляд відкладено) у середньому становив 19%. Починаючи з 26 квітня, тобто після міністерських закидів, кількість таких законників збільшилася вдвічі — до 40%. При цьому деякі колегії-«трійки» значно перевершили цей середній показник.
Так, 27 квітня колегія під головуванням Валентини Устименко вирішила: з 9 тільки троє успішно пройшли оцінювання. Решта (66,7%) складатимуть повторний іспит після навчання у Національній школі суддів (один) та чекатимуть, поки ВККС проведе додаткову перевірку (5 законників).
29 квітня «трійка», яку очолювала Анастасія Заріцька, визначила, що продовжувати здійснювати правосуддя
здатні четверо із 8 володарів мантій. У розгляді питання щодо інших осіб оголошена перерва.
До речі, «стабільними» є результати оцінювання, яке проводить колегія під головуванням керманича ВККС Сергія Козьякова: у середньому майже 40% кандидатів «відсіюються». Чи то авторитет відомого адвоката тисне на суддів, чи то в цієї колегії більш високі вимоги до тих, хто приймає рішення, які фактично завершують розгляд спорів...
Більш поблажливо до колег ставляться «трійки», які очолює заступник голови ВККС — голова дисциплінарної палати Микола Патрюк. Так, колегії під його головуванням просять зачекати з розглядом «оцінювальних справ» чи відправляють на навчання до НШС у середньому 18% осіб.
А от на члена комісії — представника Вищого адміністративного суду Володимира Бутенка заява міністра, мабуть, не справила враження (чи, може, просто йому трапилися висококваліфіковані колеги). «Трійка» під його головуванням оцінювала сімох законників Апеляційного суду Київської області. Всі до одного успішно пройшли перевірку.
Враховуючи результати оцінювання 11 підгруп «апеляційників» (поки що крізь ревізійні жорна пройшла сотня осіб, ще майже 150 законників чекають своєї черги), вже можна говорити про те, що володарі мантій з місцевих установ упоралися з перевіркою на профпридатність краще, ніж їхні «старші» колеги. Чи вплинули на такий результат слова міністра юстиції, чи просто такий збіг — говорити зарано. Втім, як кажуть, у кожній випадковості є частка закономірності.
«ЗіБ» і надалі спостерігатиме за «кваліфревізією» «апеляційників» та розповість на своїх сторінках про інші тенденції й перипетії оцінювального процесу.
Результати проведення первинного кваліфікаційного оцінювання першої сотні суддів апеляційних установ, можливо переглянути тут.
_03_03.png)
