На сьогодні є взаєморозуміння з Верховним Судом України щодо доцільності передачі справ наказного провадження до компетенції нотаріусів, для їх вирішення в межах безспірного провадження шляхом вчинення виконавчого напису.
На цьому наголосила президент Нотаріальної палати України Наталія Василина під час Міжнародної науково-практичної конференції «Національні та міжнародні стандарти становлення професії нотаріуса: тенденції та перспективи розвитку», яка відбулась 7 квітня у Києві.
Також вона зазначила, що оскарження дій або бездіяльності нотаріусів має розглядатися виключно за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на публічність делегованих нотаріусу повноважень на вчинення нотаріальних дій та використання ним гербової печатки.
Міжнародні стандарти
Як зауважив Давід Кьонінг, нотаріус із м. Фільсбібург
(Баварія), серед завдань Федеральної палати нотаріусів у Німеччині визначено забезпечення електронного документообігу нотаріального діловодства та архіву, ведення центрального реєстру довіреностей та спадкових справ, підвищення кваліфікації нотаріусів та проведення фахових випробувань тощо.
На запитання щодо відповідальності нотаріусів за несплату членських внесків експерт відзначив, що несплата членських внесків у них рідкість, бо відносно неплатників застосовуються санкції у вигляді дисциплінарного покарання (штрафів). Окрім того, є право звернення до суду за вирішенням питання щодо примусового стягнення. У свою чергу суд, за наслідками такого розгляду може вирішити питання про позбавлення нотаріуса права на здійснення нотаріальної діяльності.
В таких справах проста логіка - якщо нотаріус не сплачує внески до Нотаріальної палати, виникає підозра щодо його неспроможності отримувати гонорари за вчинення нотаріальних дій, що може бути результатом або недостатнього рівня його кваліфікації, або відсутності потреби у нотаріальному обслуговуванні саме в цьому регіоні. "Слід зазначити, що пригадати
можна лише один такий випадок", - повідомив Давід Кьонінг.
У свою чергу президент Нотаріальної палати Грузії Ніно Хоперія, коментуючи запроваджені у Німеччині санкції, зауважила, що така проблема існувала в Грузії лише на початку утворення самоврядування. А зважаючи на те, що сьогодні Нотаріальною палатою Грузії організовано ведення окремих електронних реєстрів, необхідних при здійсненні нотаріальної діяльності, вони мають можливість відключати таких недобросовісних нотаріусів від доступу до цих реєстрів.
Нотаріус як держреєстратор
Обговорюючи питання нотаріуса-державного реєстратора, Юстизрат Ріхард Бок, віце-президент Федеральної нотаріальної палати Німеччини зауважив, що "проблеми, які зібрали нас тут, існують не лише в Україні, а й у багатьох країнах латинського нотаріату".
За його словами, у Німеччині вносити записи до інформаційного реєстру має можливість кожен громадянин, тому достовірність такого реєстру може бути сумнівна. Інша справа - публічний реєстр, за
достовірність якого несе відповідальність держава. «Щодо української ідеї надання права так само всім громадянам вносити дані до інформаційного реєстру, то я не впевнений в її ефективності, оскільки дивлюся на це з точки зору німецького права. У нас вже є певні законодавчі основи для ведення таких реєстрів, у вас таких напрацювань немає», - зазначив експерт.
Також він додав, що в Німеччині існує земельний кадастр як основа ведення земельної книги, який нічого спільного із такою книгою не має. Земельний кадастр - це технічний реєстр, земельна книга - це правовий реєстр.
Присутні на конференції нотаріуси відзначили недостатню роботу електронних реєстрів, їх незахищеність та великий ризик несанкціонованого втручання.
Коментуючи ситуацію в Німеччині директор Департаменту з питань нотаріату Мін'юсту Олена Мартинюк пояснила, що в Україні дещо схожа система реєстрації прав на земельну ділянку. Однак у нас виникають системні проблеми з кадастром та реєстром прав при їх реєстрації. «Вони пояснюються тим, що до
2013 року права на земельні ділянки реєструвалися в окремій системі. Сьогодні земельні права на земельні ділянки та на об’єкти нерухомості реєструються в одній системі», - сказала О. Мартинюк.
Вона також додала, що в Україні нотаріуси вже є державними реєстраторами, до чого німецькі колеги ще тільки прагнуть: «У нас нотаріуси є державними реєстраторами і вже реєструють права на об’єкти нерухомості незалежно від нотаріальної дії, тобто ви на шляху до цього, а ми вже працюємо в такому режимі».
Електронні документи та архіви
Про використання інформаційних технологій у роботі нотаріусів Литви розповів президент Нотаріальної палати Литовської Республіки Марюс Страчкайтіс. Так, у Литві з 2009 року всі угоди з нерухомості проходять через систему електронного документообігу, тобто договір складається та заповнюється нотаріусом в електронному вигляді. «У насуже створений електронний нотаріальний регістр, в якому реєструються всі вчиненні нотаріальні дії. Найближчим часом відповідний паперовий регістр для реєстрації нотаріальних дій ми плануємо
замінити на електронний», - розповів М. Страчкайтіс.
Натомість експерти з Грузії похвалилися своїм ноу-хау, адже вони вже мають право вчиняти окремі нотаріальні дії по Skype зв’язку. За словами президента Нотаріальної палати Грузії Ніно Хоперії, за 2014 рік було вчинено близько 8 тисяч нотаріальних дій по Skype зв’язку, а в 2015-му вже 48, 663.
Страхування
За литовським законом про нотаріат нотаріальні дії здійснює лише той, хто має обов’язкове страхування професійно-громадської відповідальності нотаріуса. До 2003 року кожен нотаріус страхував свою відповідальність індивідуально,а з цього року вони страхуються за принципом колективного страхування: Закон про нотаріат зобов’язує органи нотаріального самоуправління - Нотаріальну палату Литви – страхувати нотаріусів.
У Грузії також запроваджено обов’язкове страхування. За Наказом Міністра юстиції Грузії від 17 березня 2010 року визначені істотні умови обов’язкового професійного страхування нотаріусів та мінімальний об’єм страхової суми, розмір якої складає 100 тисяч
ларі в рік.
Окрім того, нотаріус в Грузії має право отримати і зберігати на депозитному рахунку гроші, цінні папери та інші цінності, вартість яких більша ніж 1 мільйон ларі, якщо мінімальний розмір суми обов’язкового професійного страхування нотаріуса визначений в розмірі не менш 200 тисяч ларі в рік, у разі 300 тисяч ларі в рік – нотаріус має право отримати на депозит 2 мільйони ларі. Для кожного страхового ліміту визначена різна сума страхової премії, яка обирається нотаріусом.