Суд не може підміняти державні органи й вирішувати питання про стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 27 жовтня 2015 року №2а-592/12/1370, текст якої публікує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
27 жовтня 2015 року м.Київ №2а-592/12/1370
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду в складі:
головуючого — Самсіна І.Л.,
суддів: Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л.,Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства Міністерства оборони «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Підприємство звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2011 №№*, **; від 31.10.2011 №№*,**; від 10.01.2012 №* та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2808821 грн. 24 коп.
Суди встановили, що СДПІ провела документальні позапланові виїзні перевірки підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень—липень 2011 року, за результатами яких складено акти від 19.09.2011 №1065/08-04/07684556 та 20.09.2011 №1216/08-04/07684556.
У ході перевірки встановлено порушення підприємством пп.198.1—198.3, 198.6 ст.198, пп.200.1—200.4 ст.200 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин): завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року, в результаті чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за червень 2011 року на суму 749002 грн. 03 коп. та занижено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), за червень 2011 року на суму 26602 грн. 56 коп.
Підставами для встановлення зазначених порушень стало укладення договорів купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами, які, отримавши від позивача кошти за поставлений товар, не перерахували всю суму ПДВ безпосередньо до бюджету.
На підставі отриманих податкових накладних підприємство сформувало податковий кредит у відповідних податкових періодах.
З актів перевірки також убачається, що загальна сума оплати товару постачальникам у червні 2011 року становила 1884377 грн. та була включена позивачем до бюджетного відшкодування в липні 2011 року.
За результатами аналізу даних особових рахунків у відповідних періодах постачальників товару та їх контрагентів за ланцюжками податковий орган установив, що отримана в ціні товару сума ПДВ була лише частково перерахована останніми до державного бюджету.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 19.06.2012, залишеною без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 та Вищого адміністративного суду від 12.02.2015, позовні вимоги задовольнив.
Не погоджуючись із рішенням касаційного суду, СДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування ВАС пп.200.7, 200.10, 200.12, 200.13 ст.200 ПК.
На обгрунтування заяви вона додала копію ухвали ВАС від 3.12.2013 (справа №К/800/9962/13), яка, на думку СДПІ, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК бюджетне відшкодування — це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розд.V цього кодексу.
Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з державного бюджету (бюджетного відшкодування) ПДВ урегульовано у ст.200 ПК .
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК ).
Кабінет Міністрів постановою від 17.01.2011 №39 затвердив Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (був чинним на час виникнення спірних відносин), яким визначено механізм їх взаємодії.
Відповідно до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом 5 робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
За змістом п.9 порядку, протягом 5 операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, установлених ст.200 ПК та порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п’ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Цей порядок не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.
Колегія суддів наголошує, що відшкодування з державного бюджету ПДВ є виключним повноваженням податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
За таких обставин рішення судів у справі, що переглядається, в частині задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості підлягають скасуванню, а справа в цій частині — направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись стст.241—243 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати в
адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву СДПІ з обслуговування великих платників у м.Львові міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2012, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 та ухвалу ВАС від 12.02.2015 в частині задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
_03_03.png)
