Одним з головних і очікуваних подій 2015 стало узгодження Радою суддів України Положення про порядок кваліфікаційного оцінювання судді.
Необхідність проходження усіма без винятку служителями Феміди кваліфікаційного оцінювання встановив прийнятий ще в лютому Закон України №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». Законодавці пояснювали це існуючими запитами суспільства на оновлення всієї судової гілки влади, до якої громадяни України, на їхню думку, втратили довіру.
Регламентував Закон і терміни проведення оцінювання: для суддів Верховного Суду і вищих спеціалізованих судів воно повинно було проводитися протягом 6 місяців з дня набрання ним чинності, для суддів апеляційних судів - протягом двох років, а для суддів місцевих судів - у строки, які встановить Вища кваліфікаційна комісія України. Саме на цей орган парламентарії поклали обов'язок забезпечувати проведення оцінювання з метою прийняття рішень щодо можливості відправлення кожним конкретним служителем Феміди правосуддя на займаній ним посаді в певному суді. Що стосується суддів, які ще не були призначені безстроково і тільки подали заяви про обрання Верховною Радою, то вони повинні були проходити оцінювання у першу чергу на підставі графіка, складеного ВККС.
Мета оцінювання суддів була ясна, проте для досягнення одного і того ж результату можна використовувати різні засоби. І вже на етапі розробки методологічної бази і затвердження процедури оцінювання в судовій гілці влади виникло два альтернативних підходи до його проведення. Вища кваліфікаційна комісія суддів пропонувала спочатку проводити іспит, потім вивчати суддівське досьє і завершувати процес оцінювання співбесідою зі служителем Феміди. У свою чергу, Рада суддів України наполягав, що першим етапом оцінювання має стати вивчення суддівського досьє, адже саме воно вказує на невідповідність особи займаній посаді служителя Феміди, тоді як його теоретичні знання можуть бути на належному рівні. Більше того, голова РСУ Валентина Сімоненко вказувала, що у разі невдалої здачі іспиту суддя обов'язково повинен бути направлений на повторне навчання в Національній школі суддів, і в такому випадку держава може нести витрати на перепідготовку осіб, які за своїми моральними якостями або іншими ознаками апріорі не відповідають званню судді.
Існування таких протиріч між Вищою кваліфкомісією і Радою суддів призвело до зриву термінів початку проведення оцінювання. Але, так чи інакше, представники інших гілок влади і суспільство вимагали проведення «чистки» рядів служителів Феміди, і після переобрання Ради суддів України був узгоджений варіант, запропонований ВККС. Що саме очікує служителів Феміди вже найближчим часом, які етапи оцінювання затверджені, як воно буде відбуватися, а також що потрібно від судді, щоб залишитися на посаді, з'ясовувала«Судово-юридична газета».
Все по порядку
В першу чергу слід зазначити, що кожного суддю найближчим часом чекає певний «конкурс». Складатися він буде з трьох етапів. Важливо, що для переходу на наступний «рівень» судді доведеться успішно пройти попередній. На першому етапі належить скласти іспит. У разі його успішної здачі Вища кваліфікаційна комісія приступить до вивчення суддівського досьє. Якщо і тут удача буде на боці судді, т. Е. Його досьє не міститимуть негативної і компрометуючої інформації, далі його чекає співбесіда.
Первинне кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів буде проводити кваліфікаційна палата ВККС, а суддів Верховного Суду, вищих спеціалізованих та апеляційних судів - кваліфікаційна і дисциплінарна палати спільно шляхом формування колегій з трьох членів за принципом змішаного представництва.
Тестувати
Варто звернути увагу і на той факт, що первинне кваліфікаційне оцінювання суддів дещо відрізняється від звичайного оцінювання, проведеного раніше Вищою кваліфікаційною комісією. Служителям Феміди не слід очікувати тестів на загальне знання законодавства - цього разу тестування проводитиметься у формі письмового викладу суддею запропонованих кваліфікаційної палатою або колегією ВККС усталених правових позицій Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини. Завдання будуть складені державною мовою і будуть містити питання для визначення знання суддею правових позицій ВСУ, починаючи з 1 січня 2012 року, а також практики ЄСПЛ. Перелік таких завдань Комісія буде розміщувати на своєму веб-сайті за 20 днів до проведення тесту. Положенням про порядок складання іспиту та методикою оцінки під час кваліфікаційного оцінювання судді встановлено, що тестові завдання будуть сформульовані однозначно, без варіативності їх тлумачення, і повинні містити конкретну правову ситуацію, для вирішення якої судді належить застосувати одну з правових позицій ВСУ або ЄСПЛ.
Для проведення тестування судді відповідної категорії член кваліфікаційної палати або колеги ВККС за принципом вибірковості вибере із запропонованого списку 2 тестових завдання, одне з яких дозволить перевірити знання суддею правових позицій Верховного Суду України, а друге - практики Європейського суду з прав людини. Отриманий в такому порядку набір затверджується кваліфікаційної палатою або колегією Комісії та тиражується у формі зошитів у кількості, відповідному числу суддів, які беруть участь у тестуванні. Надалі кожна зошит зашифровується шляхом наклеювання спеціальних штрих-кодів, і на них не вказуються ніякі персональні дані судді, що й забезпечує анонімність тестування.
Саме тестування буде проводитися в теченіе120 хвилин. За цей час судді належить викласти в письмовому вигляді запропоновані положення з практики Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини з урахуванням спеціалізації судді. По закінченню вказаного часу судді, що проходять тестування, здають зошити уповноваженому представнику, який перевіряє правильність їх оформлення і дотримання їх цілісності. Всі тестові зошити збираються уповноваженими представниками, після чого ними складається акт закриття пакета з тестовими матеріалами. Зошити та акт запаковують разом. У разі фіксування під час тестування порушень з боку суддів уповноваженими особами складаються відповідні акти, які запаковуються окремо. Всі матеріали передаються кваліфікаційної палаті або колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів для подальшої обробки.
Після отримання пакетів з тестовими зошитами уповноважений представник у присутності членів Комісії здійснює такі дії: розкриває пакет із зошитами, складає акт про його розкриття і починає процедуру оцінки результатів тестування. Ця оцінка проводиться із застосуванням комп'ютерної техніки і програмного забезпечення, яке дозволяє обчислити результат, дотримуючись умов анонімності. Оцінювання проводиться кожним членом кваліфікаційної палати або колегії ВККС окремо з виставленням ними оцінок в екзаменаційній відомості. Кінцевий же результат тестування з'ясовується після обговорення ними результатів, проставлених в екзаменаційній відомості судді.
Важливо, що як проведення тестування, так і оголошення його результатів фіксуються за допомогою прямої відеотрансляції в режимі реального часу.
Куди ж без практики!
Виконання практичного завдання буде зведено до обговорення на засіданні змодельованої кваліфікаційної палатою або колегією Вищої кваліфкомісії суддів практичної ситуації, в т. Ч. Щодо процесуальних питань, з обов'язковим урахуванням інстанційності та спеціалізації суддів і судів, в яких вони працюють. Практичні ситуації для виконання практичного завдання також будуть складені державною мовою. Вони міститимуть набір конкретних вихідних даних у вигляді ситуативного справи з питань юрисдикції відповідного суду, на підставі якого члени кваліфікаційної палати або колеги ВККС під час іспиту моделюють практичну ситуацію для її обговорення з суддів. Самі практичні ситуації розробляються Вищою кваліфікаційною комісією суддів і Національною школою суддів на підставі судових рішень, прийнятих судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які вступили в силу і не були змінені або скасовані за результатами розгляду судами вищих інстанцій, а також рішень Верховного Суду України.
Всього для проведення іспитів для кожної групи буде створено не менше 50 практичних завдань: по 10 з цивільного, кримінального, господарського, адміністративного судочинства та судочинства у справах про адміністративні правопорушення.
Для формування конкретного практичного завдання член кваліфікаційної палати або колеги Вищої кваліфкомісії також за принципом вибірковості бере з бази практичну задачу, яку судді належить виконати. Завдання виконуватиметься суддею, виходячи з його спеціалізації, якщо вона затверджена рішенням загальних зборів суддів суду, в якому він працює, належна копія якого повинна бути надана Комісії не пізніше, ніж за 15 днів до початку іспиту.
Варто відзначити, що кілька днів тому Вища кваліфікаційна комісія суддів розмістила на своєму офіційному веб-сайті інформацію про ненадання таких копій рішень величезною кількістю судів різних інстанцій та спеціалізацій. Якщо ці документи не будуть вчасно надані, суддям доведеться проходити практичну частину іспиту в загальному порядку.
Для виконання практичного завдання після його формування судді надається 30 хвилин для підготовки до обговорення запропонованої ситуації з членами комісії. У цей час служителі Феміди можуть використовувати свої підручні матеріали. По закінченню відведеного часу судді по одному викликаються до зали засідань.
Обговорення практичного завдання також фіксується за допомогою прямої відеотрансляції в режимі реального часу. На цьому етапі Комісія встановлює здатність суддів проводити судові засідання, виносити рішення, відправляти правосуддя у суді відповідної інстанції і спеціалізації.
Що далі?
Після проведення тестування та виконання практичного завдання кваліфікаційна комісія проводить оцінку суддівського досьє і співбесіду зі служителем Феміди. Якщо суддя успішно пройде всі ці етапи, він підтвердить, що займає в системі судочинства своє місце. Якщо ж ні, його чекає проходження перепідготовки в Національній школі суддів з подальшим повторним оцінюванням, яке, до того ж, буде проводитися вже в загальному порядку. І тільки в разі повторного «провалу» кваліфікаційна палата ВККС приймає мотивоване рішення про непідтвердження суддів можливості відправляти правосуддя у певному суді. Тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів у складі двох палат приймає рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді із займаної посади за порушення присяги.
***
Не можна не відзначити завантаженість, яка очікує у зв'язку з первинним оцінюванням Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Якщо сьогодні засідання палат або всього складу Комісії проводяться кілька разів на тиждень протягом цілого дня, то в недалекому майбутньому робота членів ВККС може стати цілодобовою. Разом з тим, на них покладена важлива місія: вони повинні провести не просто оцінювання, фактично очищення рядів служителів Феміди від тих, хто негідний носити горде звання судді.
Суддям же, яким таке оцінювання належить пройти, необхідно як слід підготуватися: перечитати всю практику Верховного Суду України з 2012 р і вивчити рішення Європейського суду з прав людини. Що стосується виконання практичної частини завдань, то в хід повинна піти вся база матеріального і процесуального права в залежності від спеціалізації.
Первинне оцінювання розпочнеться вже через місяць, і всі юридична спільнота сподівається на успішність його проведення та досягнення головної мети - очищення судової влади та відновлення довіри до неї. У лавах служителів Феміди повинні залишитися тільки найкращі.
КОМЕНТАРІ ЕКСКЛЮЗИВ
Ярослав Романюк, голова Верховного Суду України
- Процес кваліфікаційного оцінювання суддів, визначення його результатів і, власне, прийняття рішень з конкретних суддям - це компетенція Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Під час нещодавнього (12 січня) виступи у Конституційному Суді України голова Комісії Сергій Козьяков повідомив, що первинне кваліфікаційне оцінювання планується почати вже 17 лютого з оцінювання суддів, які звернулися до Комісії із заявами про надання їм рекомендацій для обрання на посаду судді безстроково.
Відомо, що проходити оцінювання судді будуть в порядку, передбаченому законами України «Про судоустрій і статус суддів» та »Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до Порядку і методологією кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого Комісією 21 жовтня 2015 (цей документ узгоджено Радою суддів України 11 грудня). У процесі оцінювання судді будуть перевірені на відповідність критеріям професійної компетентності, а також етичним і антикорупційним критеріям. І, безумовно, з результатами оцінювання судова система повинна позбутися тих суддів, які не відповідають посаді судді за законодавством у сфері запобігання корупції, а також за критеріями доброчесності та етики.
Але все ж головна мета кваліфікаційного оцінювання - не звільнення суддів, а підвищення якості здійснення правосуддя. Оцінювання спрямоване, в першу чергу, на виявлення «прогалин» в знаннях судді з тим, щоб допомогти йому підвищити рівень кваліфікації, пройти навчання. На цьому принципі будуються і рекомендації міжнародних профільних інституцій, про що говориться, наприклад, у висновку Консультативної ради європейських суддів №17 (+2014) про оцінювання суддів, якості правосуддя та повазі до незалежності судової влади. Думаю, Комісія буде враховувати відповідні високі стандарти і, приймаючи рішення за результатами оцінювання, буде пам'ятати про головною його мети, незважаючи на те, яка інформаційна кампанія розгорнеться навколо цього процесу.
Що стосується впливу кваліфікаційного оцінювання суддів на рівень довіри суспільства до судової системи, то певний позитив, звичайно, буде, адже це оцінювання - суспільний запит, і він потребує задоволенні. Але одним лише оцінюванням суддів проблему низького рівня суспільної довіри до судів, на жаль, вирішити неможливо. Це проблема глибока і комплексна, тому для її усунення потрібно широкий комплекс заходів, що застосовуються постійно і виходять за межі оцінки поведінки суддів.
Довіру громадян до суду - це важлива складова демократичної держави і суспільства. Це повинні розуміти, насамперед, публічні особи, політики, представники органів влади. І культивувати повагу до суду, подавати суспільству приклад поведінки в ситуаціях, які стосуються здійснення судами правосуддя. Але на сьогоднішній день деякі політики, представники органів виконавчої влади не хочуть цього розуміти, продовжують яскраво і відкрито, але часто безпідставно критикувати діяльність суддів, причому в принизливій формі, нав'язують суспільству думку про те, що всіх без винятку суддів слід звільнити. Якщо процес кваліфікаційного оцінювання суддів буде огульно критикувати, супроводжуватися політичними заявами і вимогою звільнити суддів, довіра до його результатів також може бути підірвана. З моєї точки зору, Комісії потрібно бути готовою до цього, підходити до кваліфікаційного оцінюванню індивідуально, виважено і об'єктивно і не реагувати на провокаційні заяви і вимоги.
Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України
- Проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень про можливість здійснення ними правосуддя у відповідних судах передбачено п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд». 11 грудня 2015 Рада суддів України погодив затверджений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання судді, а також положення про порядок складання іспиту та методику його оцінки під час кваліфікаційного оцінювання. Зазначені документи є основою для проведення кваліфікаційного оцінювання суддів.
Згідно названих документів, для проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів відповідного суду (судів) Вища кваліфікаційна комісія суддів України буде приймати рішення, в яких будуть вказуватися, зокрема, терміни, графік, місце (а) і час проведення оцінювання. Етапами кваліфікаційного оцінювання будуть здача суддею іспиту, дослідження матеріалів його суддівського досьє і співбесіду. Іспит буде складатися з анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Тестування буде полягати в письмовому викладі суддею положень визначених комісією правових позицій Верховного Суду України та практики, яка міститься в рішеннях Європейського суду з прав людини. Виконання практичного завдання передбачає вирішення змодельованої практичної ситуації з урахуванням інстанції та спеціалізації суду, в якому працює суддя.
Відповідні положення розроблені з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, які в спільному висновку до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №801 / 2 015 від 23.03.2015 вказали, що об'єктивність іспиту при оцінці повинна забезпечуватися його цільової, а в деяких випадках індивідуалізованої спрямованістю щодо судді, який його здає. Суб'єктами первинного кваліфікаційного оцінювання суддів будуть колегії, які формуватимуться з трьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за принципом змішаного представництва кожної з палат Комісії, або її кваліфікаційної палатою (для суддів місцевих судів).
До слова, нещодавно в Словацькій Республіці також почався процес оцінки суддів. Причиною його запуску стали: корупція і хабарництво в судовій системі, погано обґрунтовані рішення, тяганина, сімейність в наборі нових суддів, заохочення і щедрі бонуси лояльним суддям, зловживання дисциплінарними важелями проти небажаних суддів, а також низьке суспільну довіру до судової гілки влади. Як відзначають експерти, метою проведення такої оцінки є вкорінення індивідуального підходу до судді для того, щоб покінчити з спрощеним уявленням про те, що помилка окремого судді є помилкою всіх суддів. Такий акцент зарубіжних колег здається дуже правильним. Адже через невеликої кількості недостойних дії суддів тінь лягає на весь суддівський корпус, що ми зараз яскраво спостерігаємо в Україні. На нашу думку, в такому світлі первинне оцінювання має сприйматися суспільством і суддями не як спосіб розправи над останніми, а як інструмент докази ними своєї професійності та добродіяння, як того вимагає ситуація в суспільстві.
До речі, станом на жовтень 2015 р Словаччини оцінку пройшли 250 суддів вищих судових інстанцій, і майже всі вони набрали найвищі бали.
Валентина Сімоненко, голова Ради суддів України
- Я знаю, що багато суддів, в т. ч. Верховного Cуду, бояться проходити оцінювання. Коли суддя відпрацював в суді 30 років, будь-який іспит викликає у нього занепокоєння. Я як суддя теж розумію всю неординарність ситуації, що склалася.
Говорити про хід та перспективи первинного оцінювання складно. Думаю, проблеми можуть виникнути у деяких суддів, але ті, хто працюють чесно і сумлінно, швидше за все, успішно його пройдуть, хоча ніхто від помилок не застрахований.
Що стосується розмов про те, що первинне оцінювання суддів буде сприяти очищенню суддівського корпусу, то у мене з цього приводу є серйозні сумніви. Скажу прямо: я не вірю, що оцінювання кардинально виправить ситуацію в судовій системі. Необхідні дієві дисциплінарні заходи. Якщо суддя порушив закон, має слідувати жорстке покарання. Саме по собі оцінювання мало що дасть. Звичайно, за результатами дослідження суддівських досьє можна буде звільнити ряд дискредитували себе суддів, однак це буде лише півзаходом, повного очищення не вийде.
Якщо говорити про практику, коли всім суддям потрібно буде їхати до Києва, щоб пройти оцінювання, то зручною її назвати складно, оскільки їм доведеться виділяти кошти на відрядження, тобто гроші платників податків.
Марія Місюра,
«Судово-юридична газета»
Джерело: sud.ua
_03_03.png)
