Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, але лише за умови, що вона обчислена згідно з вимогами закону.
До такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №6-21676 св 15 щодо стягнення неустойки.
Як пояснили "ЗіБ" у ВССУ, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет застави, виходив із того, що відповідачем розрахунок заборгованості за кредитом, наданий банком, не спростований, він є достовірним. Також апеляційний суд вважав, що розмір неустойки підлягає зменшенню, оскільки значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором.
ВССУ скасував рішення апеляційного суду та дійшов такого правового висновку.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України
позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Виходячи з аналізу частини 1 статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф, і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Апеляційний суд, зменшуючи розмір неустойки, не звернув увагу на те, що відповідач звернувся до суду не з заявою про зменшення розміру неустойки відповідно до вимог частини 3 статті 551 ЦК України, а із заявою про застосування спеціальної позовної давності. При цьому згідно з вимогами частини 4 статті 10 ЦПК України апеляційний суд має право зменшити розмір неустойки (частина 3 статті 551 ЦК України), але лише після того, коли вона вірно, відповідно до вимог закону та умов договору, буде обчислена, що суд у порушення вимог статей 212-214, 316 ЦПК України не зробив.
Скарга без результату
Законодавчі норми дозволяють переглядати судові вердикти за нововиявленими обставинами. Однак більшість подібних клопотань повертаються заявникам через порушення ними процесуальних строків та недбалість у викладенні аргументації. Також громадяни часто плутають механізми перегляду та оскарження.
З обмеженнями та без
Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу узагальнив практику перегляду рішень за нововиявленими обставинами за 2014 рік. Відповідно до ч.1 ст.459 Кримінального
процесуального кодексу судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Торік у суді перебувало 4 відповідні заяви учасників судового провадження. Проте вони були повернуті заявникам на підставі стст.461, 462, 464, ч.3 ст.429 КПК.
Відповідно до ст.459 Кримінального кодексу обов’язковою умовою провадження за нововиявленими обставинами є те, що обставини, котрі наводяться як підстави, повинні бути абсолютно нові, раніше не відомі слідчим органам і суду, а особа, стосовно якої винесено вирок, також не могла знати про ці обставини до винесення рішення судом.
Частиною 1 ст.461 КПК передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом 3-х місяців після того, як особа, котра звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Згідно із ч.2 ст.461 КПК перегляд виправдувального вироку допускається лише протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.461 КПК за наявності обставин, які підтверджують учинення особою більш тяжкого правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, рішення може бути переглянуте протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення.
Згідно із ч.4 ст.461 КПК за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
Пропущені строки
Із заяви засудженого Особи 1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вбачається, що той не згоден з вердиктом, адже зазначає, що немає доказів його вини, передбаченої ч.3, ст.15 ч.3 ст.185 КК, і слідство неправильно кваліфікувало його дії. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення процесуальних прав обвинуваченого при розгляді кримінальної справи є предметом апеляційного оскарження.
Як убачається з матеріалів провадження, розгляд справи проводився в порядку ч.3 ст.349 КК, тобто фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не досліджувалися та ніким не оспорювалися, апеляційної скарги на вирок Особа 1 не подавав. Обставини, на котрі посилається засуджений як на нововиявлені, що не були предметом судового розгляду, були відомі йому ще до винесення вироку.
Відповідно до ч.3 ст.464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст.462 КПК, застосовуються правила ч.3 ст.429 КПК, тобто повертається заявнику. Оскільки заява засудженого про перегляд зазначеного вироку у зв’язку з нововиявленими обставинами не відповідала вимогам ст.462 КПК, була подана з пропуском строку, вона підлягала поверненню з усіма доданими до неї матеріалами. В апеляційному порядку ухвала не оскаржувалась.
Загадковий адвокат
В іншій справі адвокат звернувся до суду із заявою в інтересах Особи 2, засудженого за ч.1
ст.164 КК, про перегляд судового рішення та просив скасувати постанову щодо направленняОсоби 2 до місця позбавлення волі й відмінити обраний йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Розглянувши цю заяву, суд установив, що вона не відповідає вимогам ч.2 ст.462 КПК.
Так, згідно із ст.460 КПК право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають учасники судового провадження. Як убачається з матеріалів справи щодо обвинувачення Особи 2за ч.1 ст.164 КК, захисники в судовому засіданні участі не брали. Крім того, за нормами КПК, немає такого учасника судового процесу, як адвокат, а є захисник. Проте жодного доказу про залучення адвоката Особою 2 як захисника у справі надано не було. Крім того, Особою 2 до суду подані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначених рішень. Тому особі, яка звернулася до суду із заявою, необхідно узгодити свою позицію із засудженимОсобою 2 та визначитися з вимогами.
Ухвалою суду заяву адвоката в інтересах Особи 2, засудженого за ч.1 ст.164 КК, про перегляд судового рішення за нововиявленимиобставинами повернуто разом з доданими до неї матеріалами. В апеляційному порядку ухвала не оскаржена, набрала законної сили.
Підла обмова
Ще в одній справі засуджений Особа 3 просив розглянути щодо нього кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, а саме — стосовно засудженого Особи 4, оскільки останній його обмовив і дав неправдиві пояснення, намагаючись таким чином уникнути кримінальної відповідальності.
Обставини, на котрі посилається засуджений як на нововиявлені, були предметом розгляду кримінального провадження. Особа 4 свою вину у скоєнні злочину не визнав, викладені обставини в обвинувальному акті оспорював. Суд дослідив фактичні обставини справи, допитав у присутності законного представника свідка, дослідив інші докази та дав їм належну оцінку.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення процесуальних прав обвинуваченого при розгляді кримінальної справи є предметом апеляційного оскарження. Як убачається з матеріалів провадження, при
його розгляді судом досліджувалися фактичні обставини вчинення діяння, апеляційної скарги на вирок Особа 3 не подавав. Таким чином, він погодився з висновком суду.
Завідомо неправдиве показання повинно бути встановлено вироком суду, про такі обставини в заяві Особа 3 не зазначає. Також не вказано вирок, про перегляд якого подається заява; не зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення; не надається обґрунтування з посиланням на факти, що підтверджують наявність нововиявлених обставин тощо.
Заяву засудженого повернуто. Ухвала була оскаржена заявником в апеляційному порядку.
_03_03.png)
