В Україні через півроку може з’явитись реєстр присяжних

 Група депутатів зареєструвала у парламенті два законопроекти, якими пропонується змінити порядок призначення присяжних, зокрема - запровадити Державний реєстр присяжних. У разі схвалення цих документів ВР нові правила запрацюють вже за півроку (на заходи по формуванню реєстру є 3 місяці).

Відповідні законопроекти №3607 “Про Державний реєстр присяжних” та №3608 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо суду присяжних” зареєстрували у ВР 9 грудня Ю.Луценко, І.Луценко та Ю.Тимошенко.

Реєстр

Державний реєстр присяжних відповідно до проекту №3607 призначений для ведення персоніфікованого обліку присяжних та складання списків присяжних для суду присяжних. Розпорядником Реєстру є Державна судова адміністрація України, яка повинна:

• забезпечити організаційне і технологічне функціонування Реєстру та контроль за цілісністю бази даних, повнотою і коректністю персональних даних Реєстру;
• надавати органам ведення Реєстру, а також судам право доступу до бази даних Реєстру та встановлює порядок такого доступу;

Органами ведення Реєстру є відповідні структурні підрозділи ДСАУ.

ДСАУ та Кабмін відповідно до проекту протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим документом повинні вжити необхідних заходів для забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи Реєстру.

Присяжні

Добір кандидатів у журі присяжних згідно з проектом №3608 здійснюється за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру присяжних та в порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом.

Так, змінами до КПК передбачається наступне визначення - суд присяжних - це мале журі (шість присяжних) та велике журі (дванадцять присяжних), що за наслідками розгляду кримінальної справи постановлює вердикт з питань, віднесених до його компетенції.

Судове провадження в суді першої інстанції щодо:

1. злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років, здійснюється колегіально судом у складі 3 професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (одного із обвинувачених) – судом присяжних (мале журі). Мале журі здійснює судовий розгляд у складі одного професійного судді та 6 присяжних.
2. особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання понад 10 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого (одного із обвинувачених) - судом присяжних (велике журі). Велике журі здійснює судовий розгляд у складі одного професійного судді та 12 присяжних.

В ухвалі про відкриття провадження у суді присяжних зазначається кількість кандидатів у присяжні, які підлягають виклику в судове засідання і яких має бути не менше 15 (для малого журі) та не менше 25  (для великого журі), а також зазначається, у відкритому чи закритому судовому засіданні буде здійснюватись провадження. Ухвала головуючого про розгляд справи у суді присяжних є остаточною і не підлягає оскарженню. 

Після призначення розгляду у суді присяжних судовий розпорядник за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру присяжних проводить добір кандидатів у присяжні шляхом випадкового вибору із числа осіб, які згідно з даними зазначеного реєстру постійно проживають у межах територіальної юрисдикції відповідного суду, та направляє складений список головуючому.

Проект також деталізує права та повноваження присяжних, особливості судового розгляду в такому суді, питання, що підлягають вирішенню присяжними.

По кожному з діянь, обвинувачення у вчиненні яких висунуто особі, формулюються у письмовому виді такі основні питання для суду присяжних:

1. чи доведено, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується обвинувачений;
2. чи доведено вчинення обвинуваченим діяння, у вчиненні якого він обвинувачується;
3. чи винуватий обвинувачений у вчиненні діяння, у вчиненні якого він обвинувачується;
4. чи заслуговує обвинувачений, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах вище на довічне позбавлення волі, якщо таке покарання передбачено за вчинення злочину, у вчиненні якого йому пред’явлено обвинувачення.  

Після видалення журі до нарадчої кімнати, головуючий  дає розпорядження службі судових розпорядників забезпечити охорону біля виходів з нарадчої кімнати й оголошує перерву в судовому засіданні до виходу журі з нарадчої кімнати. Перебування журі у нарадчій кімнаті не може перериватися і має тривати до постановлення вердикту журі, але не більше семи годин.

За наслідками наради та голосування журі постановляє виправдувальний або обвинувальний вердикт. Виправдувальний вердикт журі є обов’язковим для суду і тягне постановлення виправдувального вироку.

Що ж стосується обвинувального вердикту журі, то він є обов’язковим для суду, за виключенням випадків, коли суд визнає, що в діях обвинуваченого відсутній склад  злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.

Вердикт присяжних може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав порушення кримінального процесуального закону щодо формування лави присяжних, порушення таємниці нарадчої кімнати журі тощо. Наслідком скасування вердикту присяжних є скасування  вироку.

За матеріалами "Закон і Бізнес"