Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 жовтня 2015 розглянув справу № 6-1484цс15 про виселення з іпотечного будинку (придбаного не за рахунок кредиту) після невиконання письмових вимог банку про добровільне звільнення будинку.
Суд сформулював таку правову позицію. За змістом статті 40 Закону «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються з житлового будинку (житлового приміщення), що є предметом іпотеки, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому випадку, коли іпотечне житло було придбано не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.
Постійне жиле приміщення, що надається особі, яка виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Як виняток допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного житлового приміщення.
Саме до цього зводиться висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 109 ЖК УРСР і положень Закону «Про іпотеку», викладений у постанові від 18 березня 2015 року (справа № 6-39цс15).
Джерело: Юрліга
_03_03.png)
