Відсутність згоди саме по собі не може бути підставою для визнання недійсним договору, укладеного одним з подружжя без згоди другого з подружжя.РАВОВІ ЗВІСТКИ
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 21 жовтня розглянула справу № 6-1568цс15 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд сформулював таку правову позицію. Згідно частини першої статті 74 Сімейного кодексу, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до статті 578 Цивільного кодексу та статті 6 Закону «Про іпотеку» майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано в заставу (іпотеку) тільки за згодою всіх співвласників.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 ГК цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено тільки у статтях 335 і 376 ЦК. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не забороненим законом підстав, зокрема з угод (частина перша статті 328 ЦК).Стаття 392 ЦК, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, придбане раніше на законних підставах, в тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також в випадку втрати позивачем документа, що посвідчує право власності.
У переглядається справі на момент укладення спірного договору іпотеки єдиним власником нерухомого майна - предмета іпотеки був іпотекодавець, а тому для укладення договору іпотеки не вимагалося згоди відповідачки.
Разом з тим відсутність такої згоди саме по собі не може бути підставою для визнання договору, укладеного одним з подружжя без згоди другого з подружжя, недійсним. Висновок одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому випадку, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, і третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно,зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і чоловік, який уклав договір, не отримав згоди другого з подружжя.
Враховуючи те, що на момент укладення спірного договору іпотеки банк не знав і не міг знати про те, що спірне нерухоме майно (предмет іпотеки) належить подружжю на праві спільної сумісної власності і один з подружжя не давав другому з подружжя згоди на укладення цього договору, крім того, судом у визнанні зазначеного договору іпотеки недійсним з цих мотивів відмовлено, правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки немає.
Джерело: Юрліга
_03_03.png)
