Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Процесуальний закон установлює граничні строки розгляду цивільних справ: загальний — не більше 2 місяців із дня відкриття провадження у справі та спеціальний — не більше одного місяця (справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів).
Проведеними статистичними дослідженнями причинами та фактами відкладення розгляду кримінальних справ встановлено, що на першому місці серед причин відкладення розгляду справ є неявка учасників процесу, а саме: неприбуття свідків, потерпілих, на другому – неприбуття обвинуваченого, на третьому місці – неприбуття захисника. Іншими причинами відкладення є також нездійснення доставки до суду обвинуваченого, який утримується під вартою, його хвороба; неприбуття прокурора; неприбуття інших учасників судового процесу. Також серед інших причин треба зазначити велике навантаження суддів порівняно з іншими роками.
Варто зазначити, що судом докладається максимум зусиль, для подолання даних фактів, таких, як застосування приводів щодо обвинувачених, свідків. Якщо буде з`ясовано, що потерпілий не з`явився до суду без поважних на те причин, судом може бути накладено грошове стягнення від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Аналогічна ситуація просліджується і в цивільних справах. Основними причинами затягування строків розгляду цивільних справ є неявка сторін та їх представників, а також затягування розгляду справ у зв’язку з тривалим проведенням експертиз. Має місце також й безпідставне задоволення клопотань, які подаються сторонами без належного на те обґрунтування.
На оперативність слухання справ впливає недостатня матеріально – технічна база судів, низька забезпеченість необхідним приміщенням, у зв`язку з чим судді змушені по черзі користуватися одним залом судового засідання, що викликає тривалі перерви у слуханні справ по суті.
Перешкодами у розгляді справ є необґрунтовані заяви та клопотання сторін про відкладення розгляду справи, які не знаходять свого дійсного підтвердження(наприклад, заява про відкладення слухання справи у зв’язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі, без підтверджуючого на те документу тощо).
Важливими причинами відкладення слухання справ слід вважати неналежне фінансування поштових витрат, що призводить до незадовільного стану стосовно вручення судових повісток, неявки сторін та їх представників у судове засідання через відсутність відомостей про вручення повісток.
Враховуючи все вищевказане, слід відзначити, що проблема оперативності розгляду справ у розумні строки є багатоаспектною, яка залежить не тільки від діяльності судді, а й самих учасників процесу та сторін. Вирішення цієї проблеми можливо не лише завдяки внесенню відповідних змін до законодавства, а й завдяки добросовісному виконанню сторонами своїх процесуальних та громадських обов'язків. Частину цієї проблеми можливо вирішити в процесі вдосконалення законодавства щодо подолання завантаженості суддів, належного матеріально-технічного забезпечення, встановлення реальних строків розгляду цивільних справ, встановлення дієвого механізму застосування заходів примусу до осіб, що зловживають своїми процесуальними правами. Проблеми ж добросовісного виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків є більше соціальними, ніж правовими, вирішення яких можливо в контексті підвищення загальної правосвідомості та в процесі розвитку самого суспільства.
_03_03.png)
