З 8 березня 2011 року набрали чинності зміни до Закону України «Про виконавче провадження» (нову редакцію викладено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 р. №2677-VI).
Тепер коло прав та обов’язків державних виконавців значно розширене. Зокрема, вони мають право:
1) здійснювати перевірку виконання юрособами всіх форм власності, фізособами, фізособами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
2) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб необхідні пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
3) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, за потреби примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення (без дозволу боржника — власника приміщень) до житла чи іншого володіння фізособи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізособи. При цьому примусове входження до житлових будинків та квартир здійснюється за обов’язкової присутності не менше ніж двох понятих;
5) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізособи або керівника боржника-юрособи за межі України — до остаточного виконання зобов’язань за рішенням. Суд розглядає подання державного виконавця про обмеження виїзду за кордон негайно без виклику чи повідомлення боржника. Для цього відповідні зміни внесені до ЦПК України — ст. 377-1.
Змінились строки для пред’явлення виконавчих документів:
а) протягом 3-х місяців — для посвідчень комісій з трудових спорів, постанов судів у справах про адмінправопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адмінправопорушення;
б) протягом одного року — інші виконавчі документи. Раніше — виконавчі листи та інші судові документи (крім справ про адмінправопорушення) подавались до виконання протягом трьох років.
Водночас, для пред'явлення виконавчих листів та інших судових документів, що стосуються стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) то вони можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Строк здійснення виконавчого провадження не змінився — він становить шість місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру — у двомісячний строк. Про закінчення строку виноситься відповідна постанова.
Нововведеннями передбачено збільшення розміру виконавчого збору, тобто суми коштів, яка стягується з боржника в разі невиконання ним рішення в добровільному порядку, крім випадків, коли цей збір згідно із законом не стягується. Так, для боржників фізичних осіб (громадян) та юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) - за невиконання рішення немайнового характеру в добровільному порядку сума виконавчого збору встановлені такі:
1) для фізичних осіб-боржників - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 гривень);
2) для юридичних осіб-боржників - 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 гривень).
Раніше ці суми були відповідно 20 та 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Новою редакцією Закону «Про виконавче провадження» посилена відповідальність за невиконання рішень про вчинення певних дій та рішень судів про поновлення на роботі. Відтепер за такі дії/бездіяльність при поновленні на роботі працівника (наприклад, коли є рішення суду про поновлення на роботі, яке набрало законної сили, але роботодавець його не виконує добровільно) для боржника фізичної особи встановлено штраф від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А боржника посадову особу можна буде оштрафувати на суму від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, змінами суттєво збільшений максимальний розмір звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника з двох мінімальних заробітних плат до трьох мінімальних заробітних плат.
Змінами до законодавства більш детально врегульовано притягнення боржників, які заборгували виплату аліментів, до кримінальної відповідальності. Зокрема, якщо заборгованість за аліментами сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, то державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені:
• щодо виконання судового рішення сторонами ― до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, — до адміністративного суду;
• щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) — до адміністративного суду;
• стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) ― до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу ДВС вищого рівня чи до суду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
_03_03.png)
