Коротка інформація про Нижньосірогозький район

Херсонської області

Нижньосірогозький район розташований у північно-східній частині Херсонщини. На півночі межує з Верхньорогачицьким районом, на сході з Веселівським районом Запорізької області, на півдні з Іванівським та Новотроїцьким, на заході з Каховським, Горностаївським і Великолепетиським районами Херсонської області.

Дата утворення: 7 березня 1923 року

Район розташований на перехресті шляхів, які прокладали різні кочові племена. Нині про це свідчать скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв, які становлять велику історичну цінність. В них було знайдено велику кількість золотих прикрас тонкої ювелірної роботи, які можна тепер побачити у багатьох музеях світу. У пізніші часи тут сходилися козацькі і чумацькі шляхи. Саме це зумовило виникнення багатьох нинішніх населених пунктів району. Сьогодні все це оберігається, використовується для відродження історичної пам'яті.

Основним багатством району є земля. Добре родять тут озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Провідною галуззю виробництва є переробна промисловість.

На території району знаходяться 1 селище міського типу та 24 сільських населених пунктів Відстань від обласного центру: районний центр, смт Нижні Сірогози, розташований на відстані 192 км залізничним шляхом та 169 км автошляхом від обласного центру (м. Херсон)

Територія сучасного району була заселена ще в давні часи. Про це свідчать розкопані поблизу Нижніх Сірогоз кургани доби бронзи, ранніх скіфів (УІ ст. до н.е.), а також скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв (ІУ-ІІІ ст.. до н.е.), в яких знайдено багато золотих прикрас тонкої ювелірної роботи.

Але заснування більшості населених пунктів району почалося на початку ХІХ століття.

У період 1800-1812 р.р. з’являються перші поселенці в Нижніх Сірогозах. Це було досить примітне місце, де Муравський шлях підходив до Сірогозької балки – поблизу одного з головних орієнтирів – кургану Огуз, де сходилося декілька чумацьких шляхів.

Сірогозька балка стала рідною для сім’ї лебедів-шипунів

Офіційною ж датою заснування села вважається 1812 рік, коли сюди прибула партія поселенців державних селян Харківської губернії. Село швидко зростало. Вже в 1885 році кількість жителів збільшилася до 4385 чоловік. З’явилися колісний завод, фабрика зельтерської води, 2 бондарні, торгувало 6 невеликих приватних крамниць, відкрилися 2 винні погреби і склад.

Перший навчальний заклад – двокласна сільська школа відкрилася в 1876 році, працювала лікарня на 10 ліжок.

На початку 30-х років ХІХ століття утворена Сірогозька волость Мелітопольського повіту (з 1923 – округ), у складі якого вона була до 1932 року, коли округи були ліквідовані.

В 1923 році в зв’язку з ліквідацією волостей утворюються райони. З цього періоду Нижні Сірогози є районним центром Нижньосірогозького району.

З 1923 року район входить до складу Дніпропетровської області. З 1932 року – до Запорізької області.

Важким випробуванням для місцевого селянства стали перша світова, громадянська війни, багато горя приніс голодомор 1922,1933 років.

З початком другої світової війни на захист країни встали 4240 жителів району. Із них 2230 не повернулися з війни.

16 вересня 1941 року район був окупований німецько-фашистськими військами. З вересня 1941 року по 1942 рік в районі діяв партизанський загін Височина-Купрія.

28 жовтня 1943 року район був визволений військами 4-го Українського фронту.

До 1950 року в народному господарстві району було досягнуто довоєнного рівня. Села зміцніли економічно.

Відбулися певні зміни в адміністративно-територіальному поділі. Із 30 березня 1944 року район ввійшов до складу Херсонської області.

Із 6 грудня 1960 року село Нижні Сірогози набуло статусу селища міського типу. А з 1961 року до складу Нижньосірогозького району ввійшло село Степове.

В районному центрі в 1960 році відкрита дитяча музична школа, а в 1964 році закінчено будівництво Нижньосірогозької середньої школи.

В 1976 році збудована нова районна центральна лікарня.

Дуже важливим для селян-степовиків був 1980 рік, коли Дніпровська вода прийшла в Сірогозьку балку. Зрошення дозволило вирішити основні проблеми хліборобів, дало можливість розвивати сільськогосподарське виробництво.

Нині сірогозці, як і весь український народ, спрямовують свої зусилля на розбудову демократичного суспільства незалежної, процвітаючої України.

Пам'ятні місця

У давній давнині ці землі займали кочові племена скіфів, сарматів, печенігів, половців, ногайців. Атмосферу тих драматичних часів можна відчути оглянувши кургани Огуз, Деїв, Козел. Тут мимоволі спливає в пам'яті описаний "батьком історії" Геродотом скіфський похоронний обряд. А в селі Новопетрівка можна побачити костьол - пам'ятник зодчества польських переселенців-однодворців.

смт. Нижні Сірогози.

Курган Огуз. Скіфський царський курган IVст. до н.е. Первісна висота - 20 м., діаметр - 130 м. Центральним похоронним спорудженням служив кам'яний склеп - робота грецьких майстрів. Досліджений на рубежі ХІХ - ХХст. І у 1981 р. Виявлені знахідки свідчать про широкі торговельні зв'язки скіфів з античним миром.

Деїв курган. Скіфський царський курган IVст. до н.е. Досліджений в 1891 і в 1897 р.

с. Новоолександрівка.

Курган Козел. Скіфський царський курган IVст. до н.е. Первісна висота - 14 м., діаметр - 320 м. Досліджений в 1865 р.

с. Новопетрівка.

Костьол, ІІ пол. ХІХст. Побудований у стилі псевдоготики на кошти громади поляків-однодворців

Основним багатством району є земля. Добре родять тут озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Провідною галуззю виробництва є переробна промисловість.

На території району знаходяться 1 селище міського типу та 24 сільських населених пунктів Відстань від обласного центру: районний центр, смт Нижні Сірогози, розташований на відстані 192 км залізничним шляхом та 169 км автошляхом від обласного центру (м. Херсон).