Червонопрапорний Перекопський танковий корпус був сформований у грудні 1942 року і одержав бойове хрещення на Курській дузі. Великий і важкий бойовий шлях пройшов він.
28 жовтня 1943 року з»єднання та частини танкового корпусу генерала І.Д. Васильєва спільно з частинами гвардійського Кубанського козачого кавалерійського корпусу генерала М.Я. Кириченка, взаємодіючи в глибокому рейді по ворожих тилах у ролі пересувної групи Українського фронту, повністю розбили протидіюче угруповання ворога, яке окупувало сірогозьку землю.
Внаслідок стрімкого натиску передові батальйони танкістів до середини цього ж дня оволоділи опорним пунктом противника в Нижніх Сірогозах. Одночасно кавалеристи прогнали ворога з Верхні Сірогоз.
На той час я командував мотострілецьким батальйоном танкової бригади.
На околиці Нижніх Сірогоз точився жаркий бій. В Нижньосірогозькому угрупуванні противника було чимало солдатів і офіцерів, до того ж, декілька десятків танків і кілька сот літаків. Ворожа авіація робила масові атаки на наші війська групами до 60 літаків. Горіла земля від розривів бомб і снарядів.
Першими ввірвалися в село я і командир одного з наших танкових батальйонів капітан Казаков.
Вранці наступного дня танкісти рушили через Нижні Торгаї, Чаплинку до легендарного Перекопу, а основні сили кавалеристів – до Дніпра на Каховку.
Противник поспішно відходив на захід і до Кримського перешийка. Після невеликої паузи, викликаної необхідністю поповненням пальним і боєприпасами, танкісти й кавалеристи продовжували успішний наступ на вказаних напрямках, виганяючи ворога з херсонської землі.
День Перемоги воїни нашого танкового корпусу зустріли далеко від Вітчизни, за рубежем, виконуючи історичну визвольну місію в складі групи радянських військ у Румунії.
Зі спогадів голови президії Ради ветеранів Червонопрапорного Перекопського танкового корпусу, учасника визволення Нижніх Сірогоз Г.Набоки
_03_03.png)
